Історія закладу освіти

Історія освіти села Доброжанівка тісно пов’язана з історією села. Село засноване в 1892 році. Спочатку тут була церковна школа, в якій навчалося 23 учні. Їх навчав дяк (прізвище якого не збереглося). В 1901 році на кошти місцевого земства була збудована нова світська школа, в якій навчалося 14 учнів. Ця школа фінансувалась земством, тому мала два вчителя і навіть свою невелику бібліотеку.

Після перемоги радянської влади почалась докорінна ломка старої освіти і пошуки нових форм, які відповідали б характеру і завданням політичних режимів в Україні. Більшовики прагнули побудувати принципово нову школу, відкидаючи дореволюційний досвід навчання, навчальні плани піддавались кардинальній переробці, історію, літературу, інші гуманітарні науки пропонували викладати на засадах ідей соціалізму. Вчителів присилали з інших областей України. Скасували викладання Закону Божого. Перша вчителька була Олена Сергіївна (прізвище не пам’ятають) родом із Поділля, викладала в початкових класах.

У 1920 році Доброжанівська школа стала семирічною і в ній нараховувалося 72 учні. Школа поступово перетворювалася на культурний центр села. Крім освіти дітей школа займалась не лише важливою справою – боротьбою з неписьменністю дорослого населення. При Доброжанівській школі працював лікнеп, де навчалась більша частина дорослого працездатного населення села. Прізвища більшості вчителів не збереглось, відомо тільки, що вчитель початкових класів Чані Григорій Іванович зранку вів уроки для дітей, а ввечері навчав читати і писати дорослих, отримуючи за це трудодні. На той час грошей вчителям не виплачували. Частина дорослого населення села опановувала грамоту самостійно. Саме в цей час радянська влада проголошує курс на українізацію школи. Саме з цього часу Доброжанівська школа стала українською і такою є до сьогоднішнього дня

В 1936 році в Доброжанівській школі створено комсомольську організацію. Одним із перших комсомольців стали Микита Шевчук та Василь Отінко. Шкільна піонерська організація була створена в 1935 році. Першими піонерами були Антін Перепелиця та Віктор Мельник.

В період Великої Вітчизняної війни наш край був під окупацією, тут була румунська влада. Після звільнення від німецько-фашиських загарбників роботу відновила раніше діюча школа.

На 1950 р. у повному обсязі відновлюється довоєнна мережа шкіл в країні. В Доброжанівці навчаються діти в 1 – 7 класах. Труднощі навчання полягали в тому, що були відсутні елементарні умови навчання; не вистачало підручників, ручок, зошитів.

У 1953 році в Україні було впроваджено обов’язкове семирічне навчання дітей.

При Доброжанівській школі працювала заочна школа, де навчались представники сільської молоді, які не мали можливості вчитися в роки війни, або рано розпочати трудову діяльність. Кількість учнів у школі збільшується і приміщення земської школи стає тісним, а тому учні вчилися в пристосованих приміщеннях. В 1959 році був останній випуск семирічної школи.

Наказом № 36 від 31.08. 1959 року в школі запроваджено загальну восьмирічну освіту. Тому випуску 1959/60 навчальних роках не було, а перший випуск восьмирічної школи був в 1961 році.

Але запровадження загальної восьмирічної освіти наштовхувало на серйозні проблеми. Основною проблемою Доброжанівської школи була нестача класних кімнат. Тоді було прийнято рішення будувати нове приміщення.

Спільними зусиллями колгоспу «Світанок» /голова колгоспу Бужчан/, батьків і учнів було побудовано приміщення школи Стратегічним напрямком школи, як того вимагав закон, було визначено політизацію, зміцнення зв’язку школи з виробництвом. З цією метою в школі було введено виробниче навчання. Більшість уроків з цього предмету проводились в колгоспних майстернях та тракторних бригадах. Також в школі було створено виробничу бригаду, в яку входили: ланка трактористів, ланка доярок, ланка полеводів. Кількість учнів у школі збільшилась і приміщення школи знову стало тісним, було вирішено будувати нову типову школу. Протягом 1974 – 1978 років на околиці села виросла нова споруда школи, яка відповідала потребам учнів і вчителів. В 1978 році школа була введена в експлуатацію .

На виконання закону в Доброжанівській школі (в приміщенні старої школи, 1980 р.) було створено міжшкільний комбінат, куди один раз в тиждень приїжджали учні з усього району, щоб здобути професії шофера, тракториста, будівельника, кулінара. Комбінат працював 5 років, а потім його було переведено у Врадіївку, де став основною матеріальною базою Врадіївського ПТУ (нині Врадіївська філія Маринівського аграрного ліцею). В приміщенні старої школи було створено трудовий комплекс, в який входили: швейний цех, кулінарний цех, кабінет операторів машинного доїння та шкільне кафе «Калинонька».

При трудовому комплексі було відкритий «Шкільний магазин», де реалізовувалась продукція, яку виготовили учні на уроках виробничого навчання. У шкільному кафе учні проводили своє дозвілля, вечори відпочинку та дні іменинників.

Колективом проводилась велика пропагандистська робота. Вчителі брали участь у художній самодіяльності, часто виступали на сценах сільського та районного будинку культури, а учнівсько-вчительська команда КВК брала участь в обласному конкурсі команд КВК. Життя в школі було дуже різноманітним. Завдяки активній профорієнтації багато учнів школи поповнили трудові ряди колгоспників, а також на сьогоднішній день 6 випускників нашої школи працюють вчителями нашої школи.

З 1988 року школа працює по впровадженню передового педагогічного досвіду Сахнівської школи. Взявши за основу ідеї школи Захаренка, розвивали і творили свою школу, досягли значних успіхів і ділились досвідом з іншими. За період з 1988-1990 роки школу з метою вивчення досвіду відвідали багато делегацій шкіл району і області.

3,4, і 5 жовтня 1989 року на базі школи було проведено обласний семінар творчої групи директорів шкіл по впровадженню досвіду Сахнівської школи, на якому були присутні 36 директорів Миколаївської області.

У 1989 році було відкрито краєзнавчий музей «Берегиня». школи. В жовтні 1989 року створено сімейний клуб «Формула щастя".

1989-1990 роки – в школі впроваджується експериментальна виховна технологія на повному самоврядуванні, функції класних керівників виконували учні старших класів, керуючись порадами вчителів-наставників

1990 рік – це рік впровадження методики КТС Іванова.

20.03.1990 року у школі був проведений районний зліт творчих співробітників «Веснянка», в роботі якого взяли участь старші піонервожаті, організатори, заступники директорів та учні (всього 90 учасників).

1991 рік – розроблена модель авторської школи – Школи Співдружності дорослих і дітей.

1992 рік – представник школи Уштан В.М. стала делегатом Всеукраїнського з’їзду вчителів.

З вересня 1992 року по серпень 1994 року школа переведена на нові методи господарювання, працює як окрема фінансова структура.

1993 рік став роком творчих здобутків вчителів: створено учнівську та вчительську команду КВК. Команда вчителів «Недалекие соседи» ввійшла до складу обласного клубу КВК.

Рік 1993 – участь в обласному конкурсі авторських шкіл: спеціалізована сільськогосподарська школа.

1995 рік – наказом управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації № 193 від 1.12.1995 року школі надано статус експериментального майданчика республіканського рівня з проблеми: «Школа нової генерації – українська національна школа-родина»

Темою експериментальної роботи було впровадження ідей родинності в життєтворчості колективу дітей, батьків, педколективу. Представники нашої школи приймали участь у виїзних засіданнях учасників експерименту в Малій Мечетні, Богемці, та Ново-Василівці, приймали учасників виїзного засідання в себе в листопаді 1996 року.

Для колег з району було проведено „Експедицію в школу-родину „Світанок”.

Делегація школи прийняла участь в поїздці представників шкіл-родин Миколаївщини в Київський інститут Українознавства, де мали змогу зустрітись з авторами та керівниками експерименту: Т.П.Усатенко, П.П.Кононенко, М.П.Кононенко, Г.М.Сагач та ін.,відвідали школи-родини м.Києва, поспілкувались з колегами-практиками.

Певною мірою досягнено інтеграції суспільних інтересів в розбудові школи-родини, бо маємо друзів і меценатів в особі сільської ради, односельчан, батьків. А вчитель в даній ситуації – координатор і духовний, гармонійний резонатор суспільних позашкільних відносин. Це дає підстави до ствердження про створення єдиного педагогічно-збагаченого середовища.

Таким чином завдання, поставлені перед колективом в ході експерименту виконано.

З метою поширення досвіду проводили практичні семінари, висвітлювали свою діяльність в пресі.

1997 рік – проведено Фестиваль творчості і свято Великої Родини.

2001 рік – проведено Фестиваль родинної творчості «Україна – сім’я єдина».

2003 рік (листопад) – отримано перший комп’ютерний клас.

2004 рік – газифіковано с.Доброжанівка. Запалення вогню та святковий концерт відбулося на території школи.

2007 рік – газифіковано школу.

2009 рік ( січень) – отримано другий комп’ютерний клас.

З 2010 р. - художньо- естетичний профіль роботи школи.

Доброжанівська школа сьогодні - це гармонійне поєднання класичних підходів до навчання та виховання з передовими методиками сучасності, молодості і досвіду, інтелекту й інтелігентності, любові й вимогливості, взаємодопомоги й толерантності з урахуванням потреб часу

Нині суспільству потрібен не виконавець, а творець. Доброжанівська школа – це школа творчості. Яскрава, цікава і багатогранна. Це фестивалі і конкурси, свята і зустрічі з цікавими людьми. Вокальний ансамбль учителів «Чисті роси» - родзинка творчого життя. Традиції творчості продовжують наші учні. Шкільний танцювальний колектив «Паросток» - окраса шкільних свят. Він є учасником і переможцями багатьох районних конкурсів. Шкільна команда КВК – суперфіналіст обласного турніру «Ерудити професій».

Доброжанівська школа – це школа сучасної демократичної особистості.

Вибори і робота в органах самоврядування, в цілій системі міністерств, діяльність шкільного дитячого об’єднання “Скарб», співробітництво учнів, батьків, педагогів, партнерів школи в організації життєдіяльності школи – все це запорука успішності і активної життєвої позиції наших дітей в майбутньому. Чотири роки поспіль лідери учнівського самоврядування нашої школи здобувають першість в районному конкурсі «Лідер року».

Доброжанівська школа – територія здоров’я.

Одне з надзавдань нашої школи - формування культури здоров’я, мінімізація ризику для здоров’я в освітньому процесі, навчання навичкам здорового способу життя і безпеки життєдіяльності, формування і розвиток здоров’язберігаючого освітнього середовища, в якому школяр веде активний і здоровий спосіб життя.

Доброжанівська школа –школа співдружності учнів, учителів, батьків.

Доброжанівська школа – школа естетичного навколишнього середовища.

Однією з особливостей нашої школи в усі часи була орієнтація на етичні та естетичні ідеали, прагнення краси, виховання красою, творення краси. Тому вибір художньо-естетичного профілю протягом чотирьох років став закономірним етапом розвитку нашої школи.

Художньо-естетичний профіль в навчальному закладі як засіб естетизації навколишнього середовища передбачає:

Естетику предметного середовища

Естетику соціально-педагогічного середовища

Контакти із закладами культури і мистецтв

Організацію культурного відпочинку, змістовного й цікавого дозвілля дітей

Залучення батьків до творчої співпраці.

Доброжанівська школа – це школа успіху. Вона створює ситуацію успіху не тільки для кожного учня, але й для учителя, батька, партнера. Для педагога важливо дати кожній дитині можливість реалізуватися, відчути нехай маленький, але успіх, вчасно відзначений і схвалений. Понад 80% наших випускників успішно вступають до престижних ВНЗ, досягають особистих і професійних життєвих вершин. Відрадно відзначити, що на ряду з професіями: лікаря, економіста, юриста, вчителя намітилась тенденція вибору професій творчого характеру.

Кiлькiсть переглядiв: 527

Коментарi